G3D`s blog — Веб, ІТ і трішки Філософії

[caption id="attachment_1020" align="aligncenter" width="600"]

Давно мабуть варто було згадати старенький Acer Aspire One 110, яким останній рік я майже не користувався (лежав собі дома та й тішив меншого брата, та й не тільки його). Аж ось руки дійшли знову притягнути його в Київ-град, та й постав вибір, що ж туди поставити в якості операційної системи на більш-менш тривалий термін, бо зараз ніяк не налаштований до суттєвих екпериментів. Вибір робився між хмарною Chrome OS та вже знайомим вам Arch Linux.

Останій раз, коли я стикався з Chrome OS (серпень 2011), той хоч і розчарував, але показав себе з достойної сторони. Користався я тоді нічними збірками Hexxeh`а. Раджу ознайомитися з wiki, хоч вона й трохи застаріла. Тут є список сумісності для нетбуків, ноутбуків та десктопних комп’ютерів. На момент встановлення мною Chrome OS там була інформація тільки щодо Flow збірок, але мій досвід успішно підтвердив роботоздатність відмічених у вікі пунктів (на жаль External VGA перевірити не зміг, а баг, що стосувався чутливості тачпада був присутнім :( ), та здійснив необхідні правки. Безумовно варто ознайомитися з гарячими клавішами, завдяки яким можна побачити класні ефекти, зручні штуки та, що було для мене невеличким відкриттям, коноль (із хромівської можна запустити повноцінний bash). На вікі пробігала інформація з інструкціями по збірці нативних лінуксівських програм під Chrome OS, але на той момент мені не вдалося це зробити (інструкція була застраіла, гугління на цю тему так нічого придатного для використання і не дало). Якщо раптом довідаєтесь що інструкцію оновили чи щось змінилося у самих збірках і є можливістьзібрати нативні застосунки під Chrome OS — свистіть, буду радий спробувати зробити це.

Arch Linux Acer Aspire One

Ось накидаю собі короткий мануальчик по розгортанні з нуля мінімально придатної (для більшості проектів) інфраструктури на VDS’ках немаловідомої компанії. На неї натрапив дякучи вчасній згадці @pfactum, і, незважаючи на неоднозначний досвід інших замовив собі vServer VQ 12.

Таким чином за 10 € (компанія повертає 18 % VAT, якщо ви не є резидентом країн Євросоюзу), ви отримуєте щось таке:

CPU: QEMU Virtual CPU version 0.12.3 (3074.35-MHz K8-class CPU);

RAM: 1024 MB;

Hard discs: 40 GB HDD;

NIC: 100 MBit;

Traffic: 2 TB (після використання двох ТБ швидкість пада до 10 Мбіт).

Хіба для того, щоб бути ближче нам так потрібно маскуватись?

На будильнику 5:05 і ти завершив тільки невелику частину всіх своїх справ. Накопичується все більше чернеток і не сказаних слів. Поволі із життя зникають випадкові люди, невипадкові залишаються там назавжди. Поступово абстрагуєшся і закриваєшся від непотрібного шуму. Обіцяєш собі зав’язати з життям-реалітішоу. Виконуєш свою обіцянку. Вчишся вдихати повітря заново, розуміючи, що кожен вдих може бути останнім.

Надто багато зайвого в нашому просторі. Зайві амбіції. Непотрібна гординя. Відсутність певності в собі. Досить кидатися в крайнощі! Ти це ти, nothing else matters.

Я… Можна сказати, що я знайшов себе. Улюблена справа, якою ти займаєшся у Місті, що живе з тобою в одному ритмі. Кайф від почуття того, що ще одна вершина позаду. „Неможливе можливо!“ Ліміти відсутні, двері відкриті. І після кожного фінішу шукаєш іще важчий старт. Воно твоє, аж допоки це життя тебе остаточно не доб’є й не перетворить в купку пороху.

Мабуть, давно уже варто змінити формат, бо ж насправді це давно не ІТшний блог, та й потреба в такому форматі для мене відпала. Скоріш за все він перетвориться в такий собі особистий нотатник, де вперемішку із зарисовками дій на майбутнє (на випадок повторення якогось факапу) будуть вірші, чи видива, чи музика, або ще щось, що мене зачіпає. Вкотре перечитуючи старі архіви розумієш, що якусь частину себе залишаєш у цих рядках. Молескін для якихось інтимніших переживань і цитат, та й списана більшість сторінок у зв’язку з буденністю, ніж особистими переживаннями. Тому хто все ще чекає якихось класних ІТ статей - підписуйтесь краще на Twitter чи Google+, їхнього простору цілком вистачає для нотування коротких думок і корисних речей, і навіть для частини нікому не потрібних експресій. Ну а на бложик можна забивати, в будь-якому випадку ви не пропустите нічого цікавого. Ну а зараз трішки з того, що зачепило:

Андрій Любка — Ти прокинешся зранку і скажеш

Поки організатори намагаються хоч трішки перепочити і готуються до останнього, мабуть найбільш насиченого з усіх трьох днів фестивалю, я намагаюсь підготувати і хоч трохи зарядити всі свої девайси в передчутті шаленого дня.

Для тих хто вагався чи варто їхати/відвідувати/сидіти тут вночі окреме повідомлення: ви хоч завершення не провтикайте, тут справді варто бути! Один тільки De:Coded чого вартий, а до того ж, якщо хто не в курсі з 7 по 9 травня Львів святкує 755-річчя, тож уже не вперше я жалкую що в добі всього 24 години і я не можу розірватися надвоє.

За всі фото, котрі використовуються в даному пості величезне спасибі @auvalent

De:Coded 2011 — Ласкаво просимо в оффлайн

Ось і завершилось перший цьогорічний event, організований Kyiv GTUG Center — Dev-cafe. Для тих хто не знає — Київські gtug`івці, які не покидають лідируючу трійку з тих пір, як стали кращими в світі. Сьогоднішня подію була присвячена тому, про що так чи інакше говорила, згадувала чи чула більша частина світової ІТ спільноти, а саме — Mobile World Congress, котрий проводився в Барселоні, а також не менш приємній даті — річниці Kyiv GTUG Center!

Kyiv GTUG Center

Програма була хоч і короткою, однак доволі цікавою:

Прямо з літака до нас втрапив Сергій Мітяєв (головний редактор ресурсу gagadget.com і учасник цьогорічного MWC) і розповів про останні новинки та те, куди рухатиметься індустрія надалі. Виступ був цікавим і насиченим не тільки для слухачів, а й для самого Сергія, хоч той не особливо турбувався з приводу граду питань і навіть спроби троллінгу Словом коротко, чітко, цікаво.

Так сталося, що я доволі довго не оновлював цей блоґ. Не оновлював в силу обставин, котрі щоразу пропонували спробувати/дізнатись/відвідати щось нове, майже не залишаючи часу для того, щоб зупинитися і озирнутися назад. Однак мав же колись настати час, коли це замкнуте коло розірветься?

Ні для кого мабуть не буде таємницею, що я завзято тестую всілякі новинки і загалом намагаюся бути в курсі всього, що відбувається в сфері ІТ. Однак завжди приходить момент, коли хочеться затишшя і внаслідок цього на моєму лептопі оселився приязний представник лінуксового сімейства — Arch Linux.

„Досконала основа“ — саме так можна охарактеризувати цей дистрибутив у двох словах. Якщо трішки детальніше — це легкий та простий дистрибутив для більш досвідчених користувачів. Завдяки такому підходу ми отримуємо максимально потужний інструмент під наші потреби. Зоправда, доведеться інвестувати трішки часу й зусиль на початку, для того щоб сповна насолодитися всіма перевагами. Arch побудований на принципі KISS (Keep it simple, stupid), що і є основою його філософії.

Після встановлення ми отримуємо консоль з мінімумом всього необхідного для початку роботи. Відсутність будь-якого DE чи WM, як і відсутність сумнівних утиліт дозволяє налаштовувати і встановлювати тим чином, яким забажаєте лишень те, що необхідно саме вам. Як можна було помітити під час інсталяції більшість налаштувань системи зберігаються в кілкьох базових файлах, на кшталт /etc/rc.conf (що чимось наближує Arch до BSD подібних систем).

Ну що ж, думаю мало хто з читачів мого блогу не чув про Spotify. А для тих хто все-таки не чув, я просто зацитую Сірововка:

Основною метою створення проекту була легалізація безкоштовних аудіозаписів, або простіше кажучи боротьба з піратством. Ця система і дійсно є легальною за рахунок того, що ви як користувач не тримаєте копії файлів на своїй машині (адже саме в наявності копій, а не факті їх прослуховування полягає піратство), а слухаєте музику в потоковому режимі. Андерс Сер (Anders Sehr), представник Spotify, описав їх сервіс так: “Spotify – це новий спосіб насолоджуватись музикою. Ми віримо, що Spotify стане життєздатною альтернативою музичному піратству. Ми збираємося досягти цього створивши сервіс, який буде кращим і зручнішим, аніж піратство, і таким чином залучимо користувачів до цілком легальної і стабільної альтернативи, що надасть їм більше можливостей насолоджуватися музикою.”

Spotify